Автор: лікар-гінеколог МЦ “Oculus” Марія Богданівна Бурган
Нормальне функціонування щитовидної залози має великий вплив на здоров’я жінки та її майбутню дитину.
Наслідками порушення функції залози є:
– порушення менструального циклу аж до аменореї
– ановуляторні цикли
– нездатність яйцеклітини до імплантації
– ранні викидні
– безпліддя.
Жінки з хворобою Хашимото (автоімунний тиреоїдит) можуть не мати явищ гіпотиреозу, тому важливо при обстеженні перед вагітністю, а особливо на ранньому терміні вагітності робити рівні гормонів щитовидної залози та рівні антитіл до неї ( ТА до ТПО та ТА до ТГ). Слід пам’ятати, що у жінок з гіпотиреозам є вищий ризик народження дітей з вадами розвитку, з затримкою психомоторного розвитку.
Що я можу зробити, щоб знизити ризик негативного впливу захворювань щитовидної залози на майбутню дитину?
Перш за все, приймати ліки в правильній дозі. Контролювати рівень гормонів щитовидної залози – зразу, як стало відомо про вагітність, на 6-му та 12 тижнях вагітності з відповідною корекцією дози левотироксину, якщо потрібно.
Деякі жінки вважають, що під час вагітності не слід приймати будь-які лікарські препарати. Щодо левотироксину – протипоказів до його застосування під час вагітності немає.
Оскільки приймання мамою гормонів щитовидної залози не загрожує здоров’ю дитини, грудне годування у таких пацієнток не є протипоказаним.
Інша ситуація з гіпертиреозом. Антитиреоїдні препарати проходять через плаценту, що може становити ризик для здоров’я плоду. Тому важливо, щоб жінка завагітніла після повного лікування тиреотоксикозу і мала стан нормального функціонування щитовидної залози.. Тим не менш, якщо вагітність настала під час лікування, саме лікування не повинне перериватися. Аа рекомендаціями Європейсьного Комітету ендокринологів в першому триместрі слід давати перевагу пропілтіоурацилу, після 12 тижнів можна використовувати метизол.
Переривати вагітність на фоні гіпертиреозу не бажано, це загрожує значним збільшенням симптомів тиреотоксикозу. Застосовується консервативне лікування антитиреоїдними препаратами в мінімальних ефективних дозах. Після народження дитина повинна бути ретельно обстежена для визначення можливої дисфункції щитовидної залози і якнайшвидше потрібно призначити лікування. Оскільки антитиреоїдні препарати проникають в грудне молоко, слід визначитись з доречністю грудного годування дитини.
Слід пам’ятати, що не можна недооцінювати важливість ситуації з порушенням функції щитовидної залози для майбутніх мам і їх дітей. Нехтування лікуванням може призвести до небажаних наслідків, тоді як правильне лікування часто закінчується успішно, чого всі ми прагнемо.
