Дякуємо. Ми Вам перетелефонуємо впродовж дня

19-05-2016

Сечокам’яна хвороба

Сечокам’яна хвороба (нефролітіаз, нирковокам’яна хвороба, камені нирок)

Сечовий камінь(конкремент) є твердим кристалічним мінеральним утвором, що сформувався в порожнині нирки чи сечовивідних шляхах.
Нефролітіаз (уролітіаз) – це медичний термін, тотожні поняттю «сечокам’яна хвороба», «нирковокам’яна хвороба»

Причини
Сечові камені формуються при зменшені кількості сечі (дегідратація) та /або підвищенні вмісту в сечі каменеутворюючих речовин. Дегідратація – один з основних факторів ризику утворення сечових конкрементів. Люди з певними захворюваннями (наприклад як подагра), і ті що приймають певні медикаменти є в групі ризику сечокам’яної хвороби. Дієтичні та спадкові фактори також грають велику роль в формуванні каменів нирок.
Сечокам'яна хвороба

Діагностика
Найдоступнішим та найбезпечнішим методом діагностики нирковокам’яної хвороби є ультразвукова діагностика. Найточнішим методом діагностики нирковокам’яної хвороби є комп’ютерна томографія.

Групи ризику
Кожен може захворіти на сечокам’яну хворобу, але люди з певними захворюваннями чи ті, що приймають деякі медикаменти є більш схильні до цього захворювання. Камені сечовидільної системи частіше зустрічаються в чоловіків ніж в жінок.

Більшість випадків сечокам’яної хвороби спостерігається у віці 20 -50 років. Ті що мали в минулому більше як один камінь в нирці є схильними до подальшого каменеутворення. Спадковість (наявність сечокам’яної хвороби в близьких родичів) є також фактором ризику сечокам’яної хвороби.
Ниркові камені з сечової кислоти (т.з. урати) частіше виникають у людей з підвищеним рівнем сечової кислоти в крові (гіперурикемія, подагра).

При вагітності незначно зростає ризик розвитку сечокам’яної хвороби. Фактори, що можуть сприяти розвитку захворювання в вагітних влючають: сповільнений пасаж сечі пов’язаний з підвищеним рівнем прогестерону, збільшенни прийому рідини при зменшеній ємкості сечового міхура (через збільшену матку). В здорових вагітних жінок також спостерігається помірне підвищення виділення кальцію з сечею.

Симптоми сечокам’яної хвороби
Це біль (переважно в поперековій ділянці, бокових відділах живота), і гематурія (поява крові/еритроцитів в аналізі сечі).

Лікування СКХ
Лікування сечокам’яної хвороби включає: медикаментозне лікування, хірургічне лікування (малоінвазивні методики), літо трипсію. Лікування залежить від багатьох факторів: розмір та розміщення каменя, його хімічний слад, комплекція (вага) пацієнта, наявність у хворого супутніх захворювань.

При конкрементах розміром до 1,5 см., розташованих в порожнистій системі нирки або у сечоводі – лікування розпочинається з диcтанційного дроблення (екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія, ЕУХЛ). При використанні цього методу – камінь фрагментується під дією “ударної” хвилі і фрагменти відходять самостійно.
Цей метод не можна використовувати якщо: на фоні блоку нирки розвинувся гострий запальний процес, піднялась температура тіла (пієлонефрит, піонефроз), у пацієнта наявні захворювання при яких порушена згортальна здатність крові (або якщо приймає ліки, що “розріджують” кров (аспірин, аспекард, кардіомагніл та ін.)), при розмірах конкремента понад 1,5 см.
“+” відносно низька травматичність, можливість виконання в амбулаторних умовах, виконується без загального знечулення (наркозу).
“-” не завжди висока ефективність (при щільних, твердих каменях), деколи виникає потреба у декількох сеансах дроблення, відходження фрагментів може займати тривалий час та перебігати з вираженим больовим синдромом.

Черезшкірна нефролітотрипсія (контактне дроблення, перкутанна нефролітотрипсія, ЧШНЛ, PCNL)- малоінвазивний, ендоскопічний метод оперативного втручання для ліквідації конкрементів (каменів) нирок розмірами більше 1,5 см.
Суть методу полягає у виконанні «проколу» в поперековій ділянці (зі сторони спини) через який в порожнисту системи нирки вводиться спеціальний інструмент – «нефоскоп». Інструмент забезпечує можливість огляду нирки і каменя з середини, а також має робочий канал через який камені дроблять і ліквідують фрагменти фрагментованого каменя. Розбивають конкременти контактно, з допомогою відповідних «електродів» (пневматичного, ультразвукового або лазерного). Фрагменти ліквідовуються міні-щипцями через робочий канал. Після проведеної операції у поперековій ділянці залишається малопомітний рубець довжиною біля 1 см.
Даний метод вважається «золотим стандартом» малоінвазивного оперативного лікування сечокам’яної хвороби не тільки в Україні, але й у всьому світі.

– Операція в середньому триває від 20 до 60 хв. (залежно від розмірів та твердості каменя).
– При повноцінному догоспітальному обстеженні – середня тривалість перебування у стаціонарі – 4-5 діб.
– Значно менший ступінь операційної травми та вираженості больового синдрому у порівнянні з класичними «відкритими» операціями.
Значно вища ефективність у порівнянні з іншими методами.

Уретерореноскопія (УРС, URS) – ендоскопічний метод оперативного лікування при якому спеціальний інструмент з оптичною системою (камерою) проводять через сечовидільний канал (уретру) та через сечовий міхур у сечовід. Інструмент надає можливість огляду сечовода з середини на всьому протязі, дроблення каменів та ліквідації фрагментів. Паралельно з ліквідацією каменів ця методика дозволяє усунути стриктури (звуження) сечовода та виконати біопсію при підозрі на пухлину.
Метод використовується при неефективності або протипоказах до дистанційного дроблення. Процедура виконується під загальним знечуленням. Середня тривалість 20-30 хв.

– Операція малотравматична.
– Відсутність операційної рани та післяопераційних рубців.
– Середня тривалість перебування у стаціонарі – 3-4 доби.

Довіра, здобута працею!